Словарь української мови (1924)/буртниця
◀ буртіль | Словарь української мови Б буртниця |
буртувати ▶ |
|
Бу́ртниця, ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова. Мик. 481.
◀ буртіль | Словарь української мови Борис Грінченко Б буртниця |
буртувати ▶ |
|
Словарь української мови — Б
буртниця
Борис Грінченко
1924
Бу́ртниця, ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова. Мик. 481.