Словарь української мови (1924)/буркітник

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буркітник
Берлін: Українське слово, 1924

Буркі́тник, ка, м. Воркующій (эпитетъ голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі. К. Дз. 40.