Словарь української мови (1924)/буркований

by Борис Грінченко

◀ буркнути

Словарь української мови Борис Грінченко Б буркований

бурковина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бурко́ваний, а, е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.