Словарь української мови (1924)/бурлити
| ◀ бурли-голова | Словарь української мови Б бурлити |
бурлій ▶ |
|
Бурли́ти, лю́, ли́ш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
| ◀ бурли-голова | Словарь української мови Борис Грінченко Б бурлити |
бурлій ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бурлити
Борис Грінченко
1924
Бурли́ти, лю́, ли́ш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.