Словарь української мови (1924)/буряк

by Борис Грінченко

◀ буря

Словарь української мови Борис Грінченко Б буряк

буряковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Буря́к, ка́, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. ЗЮЗО. I. 114. На дога́д бурякі́в, щоб дали́ капу́сти. Говоритъ объ одномъ, а намекаетъ на другое. Ном. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. Маркев. 151. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ „Татарскій походъ Серпяги“, напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Запор. Стар. I. 85—86. Ум. Бурячо́к, буряче́чок.