Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буртись!
Берлін: Українське слово, 1924

Бурти́сь! меж. выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.