Словарь української мови (1924)/буртись!
| ◀ бурта | Словарь української мови Б буртись! |
буртити ▶ |
|
Бурти́сь! меж. выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь! Г. Барв. 79.