Словарь української мови (1924)/буртити
| ◀ буртись! | Словарь української мови Б буртити |
буртіль ▶ |
|
Бурти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.
| ◀ буртись! | Словарь української мови Борис Грінченко Б буртити |
буртіль ▶ |
|
Словарь української мови — Б
буртити
Борис Грінченко
1924
Бурти́ти, рчу́, ти́ш, гл. Сверлить, буравить. Мкр. Н. 27.