Словарь української мови (1924)/буркати
| ◀ буркання | Словарь української мови Б буркати |
буркіт ▶ |
|
Бу́ркати, каю, єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
| ◀ буркання | Словарь української мови Борис Грінченко Б буркати |
буркіт ▶ |
|
Словарь української мови — Б
буркати
Борис Грінченко
1924
Бу́ркати, каю, єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.