Словник української мови
Борис Грінченко
В
Київ: Соцеквидав України, 1937
А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж
 
В.
 

витавати  •  виталище  •  витанцьовувати  •  витарасувати  •  витарувати  •  витаскати  •  витаскувати  •  витати  •  витвердити  •  витверезити  •  витверезитися  •  витворити  •  витворки  •  витворний  •  витворювати  •  витворяти  •  витекти  •  вительбушити  •  витеребитися  •  витерликати  •  витерпіти  •  витерплювати  •  витерти  •  витесати  •  витечи  •  вити  •  витивкати  •  витикати  •  витикатися  •  витинати  •  витирати  •  витирач  •  витискати  •  витискатися  •  витися  •  витівати  •  витівка  •  витікати  •  витінка  •  витіпати  •  витіпувати  •  витісувати  •  витішити  •  витіяти  •  витка  •  виткати  •  виткий  •  виткнути  •  витлівати  •  витлумачити  •  витнути  •  витовкмачити  •  витовкти  •  витока  •  витолочити  •  витолочувати  •  витонути  •  витопити  •  витоплятися  •  витоптати  •  витопцювати  •  виторгувати  •  виторопень  •  виторопитися  •  виторохтіти  •  виторочити  •  виторочувати  •  виточити  •  виточки  •  виточна миш  •  виточувати  •  витратити  •  витратка  •  витрачувати  •  витрачуватися  •  витребеньки  •  витребенькувати  •  витребенькуватий  •  витребеньочки  •  витребити  •  витребляти  •  витрибки  •  витривал  •  витривати  •  витримати  •  витришкати  •  витришок  •  витріпати  •  витрішкоокий  •  витрішкуватий  •  витрішок  •  витріщака  •  витріщати  •  витріщатися  •  витрощити  •  витрудити  •  витруїти  •  витрусити  •  витрут  •  витрухати  •  витрухатися  •  витрушування  •  витрушувати  •  витрушуватися  •  витрясати  •  витряхнути  •  витулитися  •  витуманити  •  витупати  •  витупити  •  витупкати  •  витуплювати  •  витуплюватися  •  витупцьовувати  •  витурити  •  витурлити  •  витуряти  •  витушка  •  витхатися  •  витхлий  •  витхнутися  •  витяг  •  витягати  •  витягатися  •  витягом  •  витягти  •  витяжка  •  витяжний  •  витяжно  •  витязь  •  витязький  •  витяти  •  виучити