Словник української мови
Борис Грінченко
В
витавати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Витава́ти, таю́, є́ш, гл. Выступать из воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Екат. у. (Залюб.). См. Витонути.