Словник української мови
Борис Грінченко
В
витонути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́тонути, ну, неш, гл. Выступить из воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне спід води, паростки й погинуть. Волч. у. (Лобод.). См. Витава́ти.