Словник української мови (1937)/витопити

by Борис Грінченко

◀ витонути

Словник української мови Борис Грінченко В витопити

витоплятися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́топити, плю, пиш, гл. 1) Вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2. 2) Вытопить (жир, сало). 3) Выплавлять, выплавить (металл). 4) Перетопить всех. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває… Сорок тисяч війська витопляє. АД. I. 269.