Словник української мови (1937)/витруїти
◀ витрудити | Словник української мови В витруїти |
витрусити ▶ |
|
Ви́труїти, рую, їш, гл. Вытравить, перетравить.
◀ витрудити | Словник української мови Борис Грінченко В витруїти |
витрусити ▶ |
|
Словник української мови — В
витруїти
Борис Грінченко
1937
Ви́труїти, рую, їш, гл. Вытравить, перетравить.