Словник української мови (1937)/витоплятися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
витоплятися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Витопля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́топитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Грин. III. 357. Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.