Словник української мови (1937)/витоплятися
◀ витопити | Словник української мови В витоплятися |
витоптати ▶ |
|
Витопля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́топитися, плюся, пишся, гл. Топиться, вытопиться (о печи). Ой чия то хата скраю витопляється сама? Грин. III. 357. Піч витопилась. Безлично: у печі вже витопилось.