Словник української мови (1937)/витріщатися

by Борис Грінченко

◀ витріщати

Словник української мови Борис Грінченко В витріщатися

витрощити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Витріща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. ви́тріщитися, щуся, щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотреть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. 2) Выставляться, выставиться (об обнаженном теле). З дірки голе коліно витріщилось.