Словник української мови (1937)/витупати
◀ витуманити | Словник української мови В витупати |
витупити ▶ |
|
Ви́тупати, паю́, єш, гл. 1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи? 2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.