Словник української мови (1937)/витоптати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
витоптати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́топтати, пчу, чеш, гл. 1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. 2) Истоптать (обувь).