Словник української мови (1937)/витрачуватися
| ◀ витрачувати | Словник української мови В витрачуватися |
витребеньки ▶ |
|
Витра́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́тратитися, чуся, тишся, гл. — з чо́го. Издерживать, издержать, потратить без остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шістьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101.