Словник української мови (1937)/витикати

by Борис Грінченко

◀ витивкати

Словник української мови Борис Грінченко В витикати

витикатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Витика́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́ткнути, кну, неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. I. 64. 2) Витика́ти па́льцем кого́. Тыкать, показывать пальцем. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Гол. I. 365. Сов. в. ви́тикати, каю, єш. 3) Утыка́ть, уты́кать. 4) — ко́пи. Отмечать, отметить копны.