Словник української мови (1937)/виторочити
◀ виторохтіти | Словник української мови В виторочити |
виторочувати ▶ |
|
Ви́торочити. См. Виторо́чувати.
◀ виторохтіти | Словник української мови Борис Грінченко В виторочити |
виторочувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виторочити
Борис Грінченко
1937
Ви́торочити. См. Виторо́чувати.