Словник української мови (1937)/витягати
| ◀ витяг | Словник української мови В витягати |
витягатися ▶ |
|
Витяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́тягти, гну, неш, гл. 1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Мет. 181. Марко витяг з кутка кілька шабель. Стор. МПр. 115. 2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає. Нп. 3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть. Ном. № 1203. 4) Извлекать, извлечь. Левч. 50.