Словник української мови (1937)/Вир

by Борис Грінченко

◀ Б

Словник української мови Борис Грінченко В

Г ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж

 

В.

 

В–Ван · Вап–Вд · Ве–Веп · Вер · Вес–Вз · Ви · Ві · Вйо–Воз · Вої–Вон · Вор–Воя · Вп–В'я

Ви–Вив · Виг · Вид–Виі · Виї–Вик · Вил–Вим · Вин–Вио · Вип · Вир · Вис · Вит–Виу · Вих–Вия

вир  •  вираз  •  виразка  •  виразний  •  виразність  •  виразно  •  виразок  •  вирай  •  виралити  •  вираховувати  •  вирачкувати  •  вирачкуватися  •  вирва  •  вирвання  •  вирвати  •  вирвихвіст  •  вирган  •  вирезуб  •  виректи  •  вирецептувати  •  виречи  •  виривати  •  вириватися  •  виригання  •  виригати  •  вирикувати  •  виринати  •  вирипати  •  вирискатися  •  вирити  •  вирихтувати  •  виріб  •  вирівнювати  •  вирівнюватися  •  вирід  •  вирідний  •  виріжок  •  вирізати  •  вирізка  •  вирізнити  •  вирізняти  •  вирізнятися  •  вирізування  •  вирізувати  •  вирізуватися  •  вирій  •  вирікати  •  вирікатися  •  виріст  •  вирлатий  •  вирлач  •  вирло  •  вирлоокий  •  вирнути  •  виробити  •  виробка  •  виробління  •  вироблювати  •  виробляння  •  виробляти  •  вироблятися  •  вироб'яки  •  виродитися  •  виродок  •  вирозуміти  •  вирозумітися  •  вироїтися  •  вирок  •  виростати  •  виросток  •  вирощати  •  вироюватися  •  вирубати  •  вирубувати  •  вируговувати  •  виручати  •  вирушити  •  виряджати  •  виряджатися  •  вирядити  •  вирядка  •  вирятовувати  •  вирятуватися  •  вирячити  •  вирячкуватий  •  вирячувати