Словарь української мови (1924)/Сто
| ◀ Р | Словарь української мови С |
Т ▶ |
|
сто • стовб • стовба • стовбатий • стовбець • стовбичити • стовбоватий • стовбула • стовбун • стовбур • стовбурина • стовбуром • стовбуруватий • стовбурчати • стовквище • стовкмачити • стовковище • стовкти • стовктися • стовма • стовп • стовпатий • стовпаха • стовпець • стовпитися • стовпище • стовпник • стовпований • стовповатий • стовповий • стовпок • стовпчастий • стовпчик • стогін • стогнання • стогнати • стогначі • стогній • стогнійка • стогноти • стогодній • стоголов • стоголовий • стоголовник • стоголосий • стодола • стожалля • стожарисько • стожарня • стоженько • стожильник • стожити • стоїти • стоїтися • стоїще • стойний • стокмити • стокмитися • стоколос • стоком • стокрівця • стокрот • стокротне • стокротний • стокроть • столець • столешний • столешник • столик • столинє • столини • столиця • столичний • столичок • столівка • столітній • століття • столовий • столувати • стольний • стольниця • столя • столяр • столярка • столярня • столярство • столярський • столярувати • стомляти • стомлятися • стонадцять • стоніг • стоніжник • стоновник • стонога • стончати • стоокий • стопа • стопекельний • стопити • стопитися • стопленє • стопляти • стоптувати • стопцьований • стопцювати • сторгувати • сторгуватися • стордзом • стордзувати • сторжити • сторжитися • сторичний • сторіки • сторінка • сторічний • сторія • сторма • сторож • сторожа • сторожати • стороженька • сторожик • сторожити • сторожівство • сторожка • сторожкий • сторожко • сторожність • сторожовня • сторожок • сторожувати • сторона • сторонній • сторопитися • сторопіти • сторукий • сторцом • сторцювати • сторч • сторчак • сторчака • сторчати • сторчити • сторчки • сторчовий • сторчогляд • сторчувати • стос • стосуватися • стосунок • стота • стотне • сточити • сточки • сточник • сточувати • стояк • стояка • стоян • стоянка • стоянок • стояти • стоячий • стоячка • стоячки