Словарь української мови (1924)/стовп
| ◀ стовма | Словарь української мови С стовп |
стовпатий ▶ |
|
Стовп, па́, м. 1) Столбъ, столпъ, колонна. К. Іов. 19. Шух. I. 76. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи коня прив'язати. Нп. 2) Столбъ, столбикъ какъ составная часть различныхъ машинъ: въ верклюзі, м'яльниці, олійниці, походячій ступі, токарні и пр. Шух. I. 162, 163, 187, 305, 306. Вас. 159. 3) Сшитыя части невода длиной 100—150 саж. Вас. 185. 4) Основной капиталъ. Стовпа й проценту не брали три роки. Лебед. у. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 48. Ум. Сто́впчик, сто́впчичок.