Словарь української мови (1924)/столувати
| ◀ столовий | Словарь української мови С столувати |
стольний ▶ |
|
Столува́ти, лу́ю, єш, гл. — стіл — з ки́м. Ѣсть съ кѣмъ за однимъ столомъ. Ти зо мною, негарною, ти стіл столуєш, а з чужою, хорошою, ти ніч ночуєш. Грин. III. 344.