Словарь української мови (1924)/сторцювати

by Борис Грінченко

◀ сторцом

Словарь української мови Борис Грінченко С сторцювати

сторч ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сторцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала. 2) — снопи́. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Св. Л. 45. См. Сторчити.