Словарь української мови (1924)/сторожа
| ◀ сторож | Словарь української мови С сторожа |
сторожати ▶ |
|
Сторо́жа, жі, ж. Стража, караулъ. ЗОЮР. I. 60. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Чуб. V. 290. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. АД. I. 134. На сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлоп'ята на юлиці, мій милий в дорозі. Мет. 16. Ум. Сторо́женька. Чуб. III. 58.