Словарь української мови (1924)/сторожити
| ◀ сторожик | Словарь української мови С сторожити |
сторожівство ▶ |
|
Сторожи́ти, жу́, жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
| ◀ сторожик | Словарь української мови Борис Грінченко С сторожити |
сторожівство ▶ |
|
Словарь української мови — С
сторожити
Борис Грінченко
1924
Сторожи́ти, жу́, жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.