Словарь української мови (1924)/сторгувати
| ◀ стопцювати | Словарь української мови С сторгувати |
сторгуватися ▶ |
|
Сторгува́ти, гу́ю, єш, гл. Сторговать. Грин. III. 325. Ой і там дівчина пшоно продавала, вона ж мені, молодому, люльку сторгувала. Чуб. V. 1179.