Словарь української мови (1924)/стопитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стопитися
Берлін: Українське слово, 1924

Стопи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. Млак. 33. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал. К. ХП. 129.