Словарь української мови (1924)/сторопитися
| ◀ сторонній | Словарь української мови С сторопитися |
сторопіти ▶ |
|
Сторопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторопилися біля них. Новомоск. у.