Словарь української мови (1924)/стовбуром
| ◀ стовбурина | Словарь української мови С стовбуром |
стовбуруватий ▶ |
|
Стовбуро́м, нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. I. 131.
| ◀ стовбурина | Словарь української мови Борис Грінченко С стовбуром |
стовбуруватий ▶ |
|
Словарь української мови — С
стовбуром
Борис Грінченко
1924
Стовбуро́м, нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. I. 131.