Словарь української мови (1924)/стовбець
| ◀ стовбатий | Словарь української мови С стовбець |
стовбичити ▶ |
|
Стовбе́ць, бця́, м. 1) = Стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
| ◀ стовбатий | Словарь української мови Борис Грінченко С стовбець |
стовбичити ▶ |
|
Словарь української мови — С
стовбець
Борис Грінченко
1924
Стовбе́ць, бця́, м. 1) = Стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.