Словарь української мови (1924)/стогначі
| ◀ стогнати | Словарь української мови С стогначі |
стогній ▶ |
|
Стогначі, чів, м. мн. Частые стоны (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
| ◀ стогнати | Словарь української мови Борис Грінченко С стогначі |
стогній ▶ |
|
Словарь української мови — С
стогначі
Борис Грінченко
1924
Стогначі, чів, м. мн. Частые стоны (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.