Словарь української мови (1924)/Сі
◀ Р | Словарь української мови С |
Т ▶ |
|
сі • Сібір • сібірка • сібірний • сібірник • сів • сіва • сівак • сівалка • сівати • сівач • сівачка • сівба • сівбина • сівбиця • сівер • сіверко • сіверний • сівкий • сівок • сідавка • сідак • сідалка • сідало • сідання • сідати • сідатися • сідач • сіделечко • сіделка • сіделко • сідельце • сідець • сідий • сіди-коса • сідлати • сідлатий • сідло • сідляр • сідуха • сідь • сійба • сійка • сійник • сік • сікавиця • сікавка • сіканка • сікарня • сікарь • сікатися • сікач • сікачка • сікнути • сікнутися • сіконути • сікти • сіктися • сікунка • сілкий • сіло • сіль • сількісь • сільний • сільниця • сільський • сільце • сім • сімак • сімдесят • сімдесяток • сіменатий • сіменець • сіменитися • сіменник • сімено • сіменуха • сіменястий • сімка • сімнадцятеро • сімнадцятий • сімнадцять • сімня • сімряга • сімсот • сімсотий • сім'я • сім'яний • сім'янин • сім'янистий • сінечки • сінешний • сіни • сінний • сінній • сіно • сіновоз • сіножатка • сіножаття • сіножать • сінокіс • сінце • сінці • сінянки • сіп! • сіпака • сіпанина • сіпати • сіпатися • сіпачий • сіпнути • сіпом • сіпонути • сіпуга • сіра • сірай • сірак • сірати • сірий • сірики • сіриця • сіріти • сірка • сіркач • сірко • сіркувати • сірман • сірник • сірничка • сірнишниця • сірогривий • сірозем • сірома • сіроман • сіроманець • сіроманок • сіроманський • сіромаха • сіромашний • сіромашня • сіромашшя • сіроокий • сірохманець • сірочуватий • сіруватий • сірчаний • сірчастий • сіряк • сірячина • сісти • сітка • сітнити • сітняг • сіточка • сіть • сітянка • Січ • січень • січка • січкарня • січний • січовий • січовик • сішка • сішненко • сіяльник • сіянець • сіянка • сіяти • сіятися • сіяч