Словарь української мови (1924)/Сту–Стя

by Борис Грінченко

◀ Р

Словарь української мови Борис Грінченко С

Т ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

С.

 

С–Са · Св · Сг–Сє · Си · Сі · Ска–Скі · Скл–Ско · Скр–Ску · Сл · См · Сн–Сок · Сол–Соя · Спа–Спі · Спл–Спор · Спос–Сп'я · Ср–Ств · Сте–Сті · Сто · Стр · Сту–Стя · Суб–Сус · Сут–Ся

стуг  •  стуга  •  стугавіти  •  стугенька  •  стугнити  •  стугон  •  стугоніти  •  студенець  •  студений  •  студениця  •  студено  •  студент  •  студень  •  студити  •  студінь  •  студник  •  студниця  •  студня  •  студняний  •  студонути  •  стужавіти  •  стужитися  •  стужка  •  стук  •  стукало  •  стукання  •  стукарство  •  стукарь  •  стукати  •  стукачка  •  стукіт  •  стукнути  •  стукнутися  •  стукнява  •  стукотати  •  стукотій  •  стукотіння  •  стукотіти  •  стукотнеча  •  стукотнява  •  стуку  •  стул  •  стулень  •  стулигуз  •  стулити  •  стулювати  •  стуляти  •  стулятися  •  стуманитися  •  стуманілий  •  стуманіти  •  ступа  •  ступак  •  ступакувати  •  ступанка  •  ступарь  •  ступатень  •  ступати  •  ступачок  •  ступеник  •  ступити  •  ступиця  •  ступійка  •  ступінь  •  ступір  •  ступіти  •  ступка  •  ступляй  •  ступляти  •  ступний  •  ступник  •  ступований  •  ступом  •  ступчастий  •  ступчики  •  ступ'яй  •  стурбувати  •  стурбуватися  •  стусан  •  стусати  •  стусень  •  стуснути  •  стусонути  •  стусувати  •  стухати  •  стьобати  •  стьобонути  •  стьожина  •  стьожка  •  стьон  •  стьонжка  •  стьонжкаха  •  стяблечко  •  стябло  •  стяг  •  стяга  •  стягати  •  стягатися  •  стягач  •  стягель  •  стягнути  •  стягнутися  •  стяговитий  •  стяголь  •  стягти  •  стягувати  •  стяжечка  •  стяжка  •  стямитися  •  стяти