Словарь української мови (1924)/Тх–Тя
| ◀ С | Словарь української мови Т |
У ▶ |
|
тхілити • тхір • тхніння • тхнути • тхореня • тхорик • тхорина • тхорити • тхорів • тще • тьвахнути • тьма • тьманий • тьмано • тьмано-зелений • тьмарити • тьмити • тьмущий • тьм'яний • тьм'яно • тьоп! • тьопати • тьопатися • тьопнути • тьоророх • тьотя • тьох! • тьохкання • тьохкати • тьохнути • тьху • тю • тюгу! • тюгукання • тюгукати • тюжити • тюжка • тюкання • тюкати • тюлька • тюпання • тюпати • тюпки • тюпорити • тюпотіти • тюпцем • тюрма • тюрю • тюряжник • тюряжниця • тюряка • тюті • тютьки • тютю • тютюкати • тютюн • тютюнець • тютюнище • тютюнковий • тютюнник • тютюнниця • тютюнничка • тютюнниччин • тютюновий • тютюняка • тютя • тюхтій • тябло • тябрити • тябричити • тяг • тяга • тягака • тяганина • тяганка • тягар • тягати • тягатися • тягач • тягельце • тягеля • тяги • тягітна • тягітнейка • тяглий • тягло • тягловий • тягнишкіра • тягота • тягти • тягтися • тягулиця • тягуля • тягун • тягуня • тягучий • тягучкий • тяж • тяжар • тяжина • тяжиновий • тяжити • тяжитися • тяжкий • тяжкість • тяжко • тяжкомовний • тяжконогий • тяжкороб • тяжкорукий • тяжкотілий • тяжчити • тякнути • тяма • тямити • тямитися • тямки • тямкий • тямовитий • тямок • тямувати • тямучий • тямучість • тямущий • тяпкарь • тяр • тяти • тятива • тях