Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тьм'яно
Берлін: Українське слово, 1924

Тьма́но, тьм'я́но, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. ХС. IV. 13. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Екатериносл. у. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було. Лохв. у.