Словарь української мови (1924)/тягло

by Борис Грінченко

◀ тяглий

Словарь української мови Борис Грінченко Т тягло

тягловий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тягло́, ла́, с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Чи багато тягол було на роботі? Новомоск. у. Также: комплектъ воловъ въ три-четыре пары для плуга. КС. 1898. VII. 47. 3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки. Полт. г. 4) Тягло́м тягти́. Тащить по землѣ. Ум. Тяге́льце. Шейк.