Словарь української мови (1924)/тюпотіти
| ◀ тюпорити | Словарь української мови Т тюпотіти |
тюпцем ▶ |
|
Тюпоті́ти, почу́, ти́ш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
| ◀ тюпорити | Словарь української мови Борис Грінченко Т тюпотіти |
тюпцем ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тюпотіти
Борис Грінченко
1924
Тюпоті́ти, почу́, ти́ш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.