Словарь української мови (1924)/тьмити
◀ тьмарити | Словарь української мови Т тьмити |
тьмущий ▶ |
|
Тьми́ти, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов би на дощ. Волч. у.
◀ тьмарити | Словарь української мови Борис Грінченко Т тьмити |
тьмущий ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тьмити
Борис Грінченко
1924
Тьми́ти, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов би на дощ. Волч. у.