Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тьмити
Берлін: Українське слово, 1924

Тьми́ти, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов би на дощ. Волч. у.