Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тютюкати
Берлін: Українське слово, 1924

Тютю́кати, каю, єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.