Словарь української мови (1924)/тюрю
| ◀ тюрма | Словарь української мови Т тюрю |
тюряжник ▶ |
|
Тюрю́, меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.
| ◀ тюрма | Словарь української мови Борис Грінченко Т тюрю |
тюряжник ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тюрю
Борис Грінченко
1924
Тюрю́, меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.