Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тюпорити
Берлін: Українське слово, 1924

Тюпори́ти, рю́, ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.