Словарь української мови (1924)/тяги
◀ тягеля | Словарь української мови Т тяги |
тягітна ▶ |
|
Тя́ги, гів, м. мн. = Тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Тяги́, меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. КС. 1887. VI. 469.