Словарь української мови (1924)/тягатися
| ◀ тягати | Словарь української мови Т тягатися |
тягач ▶ |
|
Тяга́тися, га́юся, єшся, гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22. 3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Драг. 160. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. Левиц. I. 542. 4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. Рудч. Ск. II. 114. 5) Судиться, вести процессъ. Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася. Ном. № 7394.