Словарь української мови (1924)/тяжкотілий
| ◀ тяжкорукий | Словарь української мови Т тяжкотілий |
тяжчити ▶ |
|
Тяжкоті́лий, а, е. Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ. Шейк. Вх. Зн. 72.
| ◀ тяжкорукий | Словарь української мови Борис Грінченко Т тяжкотілий |
тяжчити ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тяжкотілий
Борис Грінченко
1924
Тяжкоті́лий, а, е. Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ. Шейк. Вх. Зн. 72.