Словарь української мови (1924)/тьманий
◀ тьма | Словарь української мови Т тьманий |
тьмано ▶ |
|
Тьма́ний, тьм'я́ний, а, е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такий? Лебед. у.
◀ тьма | Словарь української мови Борис Грінченко Т тьманий |
тьмано ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тьманий
Борис Грінченко
1924
Тьма́ний, тьм'я́ний, а, е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такий? Лебед. у.