Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
Т.
 

трібний  •  трібувати  •  трівати  •  трівога  •  трівожити  •  трівожитися  •  трівок  •  трійка  •  трійло  •  трійник  •  трійця  •  трійчак  •  трійчичка  •  трін  •  тріні  •  тріп  •  тріпанина  •  тріпання  •  тріпати  •  тріпатися  •  тріпнути  •  тріпнутися  •  тріпотати  •  тріпотатися  •  тріпотіти  •  тріпу  •  трісі  •  тріска  •  тріскання  •  тріскати  •  тріскатися  •  тріскач  •  тріскотати  •  тріскучий  •  тріснути  •  трісочка  •  трісочок  •  трістя  •  трісця  •  трісчина  •  трісь  •  тріфолія  •  трішки  •  тріщ  •  тріщання  •  тріщати  •  тріщуватий  •  тріщук  •  тровити  •  тровлюк  •  трогати  •  троє  •  троєзілля  •  троєм  •  троєнка  •  троєчко  •  троєшки  •  трої  •  троїстий  •  троїти  •  троїтися  •  троїцький  •  тройзіл  •  тройзілля  •  тройко  •  тройник  •  тройнити  •  тройноголов'як  •  тройняг  •  тройнячок  •  тройця  •  тройчак  •  тройчаки  •  тройчастий  •  тройчатий  •  тройчатка  •  тройчистий  •  трок  •  трон  •  трона  •  троп  •  тропа  •  тропак  •  тропарь  •  тропати  •  тропити  •  тропка  •  тропник  •  тропок  •  тропота  •  троск  •  троска  •  троскання  •  троскати  •  троскатися  •  троскіт  •  троскотання  •  троскотати  •  троскотіти  •  тросник  •  тросок  •  троста  •  тростина  •  тростиновий  •  тростистий  •  тростити  •  тростка  •  тростовий  •  трость  •  тростяний  •  тростянка  •  тротина  •  тротовина  •  троха  •  трохась  •  трохи  •  трочки  •  трошечка  •  трошечки  •  трошиця  •  трошка  •  троща  •  трощити  •  троюда  •  троюдити  •  трояк  •  троякий  •  трояко  •  трояковий  •  трояково  •  троян  •  троянда  •  трояндовий  •  трояндочка  •  троянка  •  троячка