Словарь української мови (1924)/окадькуватий

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окадькуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Ока́дькуватий, а, е. Коренастый, плотно сложенный. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий. Новомоск. у.