Словарь української мови (1924)/окадькуватий
◀ ок | Словарь української мови О окадькуватий |
оказатися ▶ |
|
Ока́дькуватий, а, е. Коренастый, плотно сложенный. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий. Новомоск. у.